Вся ця історія почалася з мого питання Ігорю Кочергіну на його лекції, яку він проводив в лекторії Dnipro Center for Contemporary Culture. Суть питання була пов’язана з колонією Йозефсталь та недобудованим містом Катеринослав-Кільченський, яке проіснувало менше 10 років з 1777 по приблизно 1784 рік: чи можемо ми припустити, що колонія була заснована на залишках вулиць покинутого міста? З його відповіді я зрозумів, що це на це питання однозначної думки немає, тому я вирішив спробувати знайти картографічні матеріали тих років, порівняти їх з наявними у мене аерознімками і можливо таким чином знайти відповідь.
Джерело карт а також іншу інформацію про місто я знайшов у книзі Ревського С.Б “Екатеринослав-Кильченский”, яка у відсканованому вигляді є в сховищі Олександра Волока. Для повноти картини, якщо вам цікаво зрозуміти містобудівні і архітектурні деталі, раджу прочитати книгу. Ілюстрації трьох планів Першого Катеринослава 1779, 1781 та 1782 років я зшив в єдині зображення, прив’язав координатами, орієнтуючись на залишки фортеці і самого міста, які добре видно на одному з наявних у мене аерознімків. Разом с Сергієм Чигвінцевим, я замовив в архіві ще три більш деталізовані аерознімки цієї місцевості 1941 та 1943 року, додав раніше прив’язані карти 1853-го, аерознімки 1944-го, супутникові знімки 1965, 1972, 1976, 1984 та 1989 років. По ходу розробки підписник Дмитро Якобчук поділився зі мною доволі точно складеним вручну планом Йозефсталі 1942 року – в підсумку вийшла окрема і дуже інформативна локація на OldMaps з 14-ма історичними шарами, сучасними знімками Google і двома картами OSM. Далі опишу наявні на даний момент історичні шари нової локації.
План Катеринослава-Кільченського 05.12.1779 р.
Це перший план, де показано не тільки місто, яке будується, а й перспективні плани забудови – таким місто мало бути в повністю побудованому вигляді, з ретраншементом по периметру, з’єднаним з Богородицькою фортецею на півдні. Позначені літери “E” і “F” на перспективних кварталах означають забудову дерев’яними будівлями. Літерою “D” позначена перспективна забудова кам’яними будівлями. Це було запроектовано не випадково: за принципами фортифікаційного мистецтва дерев’яні будівлі мають бути ближче до фортеці, щоб у випадку бойових дій ці будівлі можна було спалити і позбавити противника використовувати їх для укриття під час артилерійського обстрілу по ним з боку фортеці.
Та частина Катеринослава-Кільченського, яка вже побудована, знаходиться на південь від фортеці. Тут запроектовано так зване “променеве планування” і на цей момент побудовано близько 50 будівель, в основному службового призначення: губернаторський дім, дім губернаторського товариша, дім губернського прокурора, губернська канцелярія та ін.
Для правильного сприйняття і орієнтування на місцевості, плани треба повернути по сторонам світу – приблизно або на -95 або на на +85 градусів. Прив’язку я робив орієнтуючись на аерознімок 9 січня 1944 року, де на сніговому покрові дуже добре видно спільні з планом деталі – ще існуючі в 1944 році фортецю і залишки кварталів міста, які будувалися в першій черзі в “променевих” кварталах. Сама фортеця Катеринослав-1 буде основним орієнтиром, до якого буде робитися прив’язка. Зверну увагу, що ці плани виявились доволі точними, як для тих років.
(перехід до інтерактивного перегляду по клику на зображення)
План 15.03.1781 р.
Нажаль, позначення на плані не видно навіть у високій роздільній здатності – скан не оригінальний, а копія з типографічного друку.
У цей рік на плані ми бачимо, що потроху починають освоювати заплановані під забудову території на захід від фортеці. Ці території на планах, за даними книги Ревського, позначені як “Форштадт”. Це саме ті квартали, які планувалися під дерев’яну забудову і на початку 80-х років тут починають з’являтися одноповерхові мазанки для грецьких і армянських поселенців. Тут же будуються їх церкви, суди, будинки правління. У порівнянні з планом 1779 року видно, що нові квартали і будівлі з’являються і на південь від фортеці
Також на плані видно початок освоєння територій за межами міста: у 1,5 кілометрах на північ засновується сад з будинком садівника:
План 15.04.1782 р.
Ймовірно, останній план міста. У порівнянні з 1781 роком бачимо кілька нових будівель у “променеподібних” кварталах, на Форштадті змін майже не відбулось:
Але на північ від фортеці з’явилося два нових квартали з присадибними ділянками:
Також за межі міста винесено кладовище, побудована церква при ньому:
Новому місту не судилося проіснувати довго. Засноване на заболоченій місцевості, з усіх сторін оточене водою, при весінніх паводках часто майже повністю затоплювалось. Після відходу води на вулицях ще довгий час залишалося грязьове місиво і невисихаючі великі калюжі. Це викликало малярію і масові хвороби населення. Тому починаючи з 1783 року почався процес перенесення міста на правий берег, де на той час вже існували селище Половиця і місто Новий Кодак. Катеринослав- Кільченський перестає бути губернським містом, перейменовується в Новомосковськ. Власне, потім і сам Новомосковськ перенесений на північ, де зараз і знаходиться.
Колонія Йозефсталь
У 1789 році територія, де на планах був позначений Форштадт, передана під заселення німецьким колоністам. На той момент за церковними відомостями у покинутому місті залишалося 15 дворів і проживало близько 330 людей. Порівнюючи плани Форштадту Катеринослава-Кільченського з аерознімками 40-х років ми не побачимо спільних рис планування вулиць, хіба що схожість направлення ліній цих вулиць. Судячи з плану 1782 року, тут було побудовано більше сотні дерев’яних будівель, які остаточно опустіли після перенесення вже Новомосковська на сучасне місце
Тому, мабуть, цим я отримав відповідь на своє питання, чи була колонія заснована на залишках вулиць Катеринослава-Кільченського? Скоріше ні, бо пройшло дуже мало часу і ці вулиці повноцінно не встигли сформуватися. Нові поселенці використовували покинуті будівлі як ресурс для будівництва нового селища, вже з новими вулицями. Цей ресурс згодом було вичерпано і від міста не залишилося нічого.
27.09.1943 р.
Спеціально для проекту локації Йозефсталь на OldMaps разом с Сергієм Чигвінцевим були придбані три високодеталізовані аерознімки цієї місцевості. На одному з них в деталях видно повністю зруйновану колонію – не залишилось жодного вцілілого будинку
Можна сказати, що саме цього року колонія перестала існувати. Дуже рекомендую прочитати велику статтю Юрія Берестеня про історію цього поселення (Частина-1, Частина-2).
Прив’язуючи нові деталізовані знімки я звернув увагу на знайомі текстури. Ці текстури на більшості знімків вказують на місцезнаходження кладовища. Щоб перевірити свою гіпотезу, наступного дня я вирушив на це місце знайти якісь візуальні докази. Власне, дуже ретельні обстеження місцевості принесли результат – я знайшов фрагмент надгробної плити, що майже точно підтвердило мою гіпотезу про локалізацію цвинтаря
Артефакт має історичну цінність, тому був подарований Історичному музею Яворницького.
24.08.1941 р.
Два деталізованих аерознімки, де видно ще цілу колонію. На знімку також локалізовано місцеву церкву, яка наразі знаходиться на території дачного кооперативу:
Господар дачної ділянки, на якій знаходилася церква, люб’язно впустив групу дослідників, в деталях розказав, де саме він натикався на фундамент (локалізація ідеально співпала з його словами), показав фрагменти цього фундаменту, які він використав при благоустрої своєї території. По суті контури клумби майже точно повторюють контури фундаменту:
Сама церква виглядала так:
План 1942 року
Приблизно 1942-го. Точних даних у мене немає. Документ дуже інформативний і точний – на плані позначені всі номери садиб Йозефсталі:
Дуже дякую читачу Дмитру Якобчуку за наданий для проекту документ.
13.10.1943 р.
Цей аерознімок вже давно існує на проекті в основній локації Дніпро. Прив’язка знімка була уточнена на основі нових даних. Зображення середньої деталізації з великим охопленням навколишніх територій. Зруйнована колонія і залишки фортеці Катеринослав-1 у порівнянні із сучасним супутниковим знімком:
26.01.1965 р.
Після Другої світової колонію Йозефсталь поступово знесли, створивши на цьому місці поля. Після відновлення ДніпроГЕС на місці плавень було утворено водосховище – місце, де знаходилася фортеця і перші квартали Катеринослава-Кільченського стало островом. Сама фортеця частково була затоплена, але частину бастіонів ще було видно. На засніжених полях ще проглядаються лінії вулиць ліквідованої Йозефсталі:
15.07.1972 р.
На початку 70-х острів з фортецею віддали під забудову дачному кооперативу. Ще видно вали і бастіони фортеці:
18.10.1976 р.
Зникли навіть сліди вулиць Йозефсталі:
13.07.1984 р.
Ділянку на місці Йозефсталі віддали під новий дачний кооператив. Фортецю на острові вже майже повністю знищили:
Сьогодні знайти щось, що нагадує про ті динамічні події, які відбувалися на цій місцевості, дуже важко. Єдине, що залишилось і навіть охороняється законом, як пам’ятка археології, це невеликий залишок валів фортеці, фрагмент якої важко розгледіти серед забудови. Але навіть туди важко потрапити через голову кооперативу, яка вважає всю цю територію приватною власністю разом з охоронною зоною пам’ятки. Єдине місце, де можна через паркан побачити цю охоронну зону і залишки валів, відмічено на карті. Як виглядає це місце:
Навіть для створення цієї локації я придбав нові матеріали з архіву за кошти фонду підтримки проекту. Дякую всім, хто приймає участь!
Якщо у вас є бажання і можливість також прийняти фінансову участь у розвитку проекту: Банка Монобанку, Patreon, Buy Me a Coffee, PayPal – я створив багато зручних для вас способів для донату. Дякую, що користуєтесь!
Але в першу чергу підтримайте ЗСУ.
Нещодавні донати від:
- Григрій Григоренко
- Ольга Василькович
- Сергій Мушенок