План Дніпропетровська 1929 року

Щоб не робити назву релізу занадто довгою, у першому абзаці напишу повну назву документа: План міста Дніпропетровська та його найближчих околиць з розташуванням пунктів гідрологічних спостережень 1929-1932 р. Масштаб 1:10000.

Документ був створений відділом гідрогеологічних досліджень Дніпробуду саме в період будівництва греблі в Запоріжжі. Саме це і представляє основний інтерес.

План надала для сканування Валентина Іванівна Лазебник – історик, Почесний громадянин м. Дніпро. Роботу по скануванню провів дослідник Олександр Волок.

Отже, розберемо цей документ більш детально. Як я вже сказав, основний інтерес він представляє тому, що був створений буквально за два роки до глобальної зміни русла річки Дніпро. Відомий факт, що після будівництва греблі, через підвищення рівня річки, зникла велика кількість островів, пішли під воду прибережні зони. У цьому унікальному документі ми можемо побачити, як все було раніше. Більш того, тут вказані старі назви селищ, які сьогодні вже знаходяться в межах міста.

У мене були питання з приводу мети створення цього плану. Сергій Мушенок висунув гіпотезу, яка дуже схожа на правду: враховуючи, що документ створювався під час будівництва ДніпроГЕС, фахівці гідрологи могли вивчати, як буде змінюватися рівень грунтових вод після підняття рівня річки. Для цього створювалася велика кількість розвідувальних свердловин і наглядових колодязів, які позначалися на цьому плані. Також прораховувалося і позначалися на плані кордони затоплення при піднятті рівня води. У багатьох місцях розрахунки були зроблені вірно, наприклад, якщо порівняти цей план з аерознімком міста 6 квітня 1941 року (до підриву греблі і зниження рівня річки), майбутня берегова лінія позначена правильно (пунктир):

До речі, стара назва селища, де сьогодні знаходиться масив Сонячний, було Сахалін.

Річка Дніпро в районі сучасного масиву Перемога була набагато вужче, ніж сьогодні. На місці коси воднолижного стадіону знаходився великий острів Становий, на вигляд раз у десять перевищував розміри Монастирського:

Острів Попова коса, який знаходився між Монастирським островом і Новим мостом, також за розмірами був більше, ніж я припускав. Швидше за все розміри Попової коси залежали від паводків. Порівняємо єдине повноцінне зображення острова на аерознімку 1941 року, відразу після підриву греблі:

У той час багато де будувалися дамби – полузапруди. Вони будувалися в основному з каменю і перешкоджали розмиття берегів. У 1929 році в районі сучасної Набережної Заводської від вул. Павлова до Нових Кодак видно залишки кількох таких споруд, коли як у 1913 році вони чітко видно ще цілі:

Ось так виглядали ці дамби:

Залишки однієї з дамб сьогодні можна знайти на косі в районі Червоного каменя:

Сучасний сквер Героїв у 1915 році називався Тюремною площею від близькості до цього місця міської в’язниці. У 1929 році це місце називається – Парк Свободи, це ж треба:

Також на плані є умовні позначення і велика кількість технічної інформації:

Перейти до перегляду шару