Аерознімок №2713/051 покриває зону далеко від міста, це напевно навіть не передмістя – але ми з Сергієм Чигвінцевим все одно вирішили придбати цей знімок, тому що на ньому видно абсолютно приголомшливі артефакти. Майже половина гряди легендарних Дніпрових порогів знову з’явилася на поверхні після підриву німцями Запорізької греблі в жовтні 1943 року. Разом з порогами стало видно старовинні канали, які будували для проходу суден через непрохідні пороги. Без сумніву, цей знімок – скарб!
Його масштаб – 1:39000. Це досить великий масштаб з охопленням зони приблизно в 200 км² від острова “Великий Махортет” до кордону із Запорізькою областю. З півночі на південь вздовж берега видно багато населених пунктів, із заходу на схід в основному лише поля.
Сергій Чигвінцев збирає матеріали по Дніпровим порогам, у нього зібралося вже досить багато цікавих фотогріфій. У цьому релізі я покажу не тільки цікаві місця на аерознімку, але ще і світлини із зазначенням локацій з колекції Сергія. Вони унікальні.
Як я говорив вище, в районі порога Ненаситець будували судноплавні канали – це був єдиний спосіб проходу суден, хоча і дуже непростий. Недалеко від берега в районі села Нікольське-на-Дніпрі досі під водою зберігся старовинний канал, побудований ще при Катерині. Власне він і називався в її честь:
Точне місце зйомки фотографії вище позначено на фрагменті аерофото:
(по кліку ви перейдете на основну карту в це ж місце)
Трохи вище цього місця видно ще один канал біля берега:
Точне місце зйомки:
У 1856 році був побудований більш широкий “Ненаситецький канал”, який поліпшив судноплавство через це місце:
Ну і кілька знімків, знятих в районі цього каналу.
1927 рік:
1928 рік:
1913 рік:
Відеохроніка 1945 року, де видно ці околиці, в тому числі Ненаситецький канал:
відео: facebook.com/dnepr.history
Крім каналів та порогів на аерознімку є кілька цікавих артефактів. Наприклад будова, схожа на церкву серед поля:
Сьогодні чітко видно місце, де стояла церква. Що цікаво: недалеко від цього місця є невеликий майдан, іменований “Храм семи врат” або “Нікольський кромлех”. Відразу скажу, що я мало знаю про це місце, хіба що це залишки язичницького святилища у вигляді встановлених в коло каменів, якому тисячі років. Можливо я щось плутаю, але на знімку 1943 року немає ніякого святилища – до нього навіть стежки не ведуть. А на місці церкви (для багатьох такі місця дійсно святі) – стоять якісь гаражі.
Так само дуже добре видно сліди протитанкових ровів на іншому березі: